Корисне для батьків




Шановні батьки!

Вітаю Вас у блозі!
Сподіваюсь,
що матеріали блогу допоможуть Вам
 у навчанні та вихованні дітей!
Бажаю успіхів!


Матеріал для батьків майбутніх першокласників

Матеріал для батьків майбутніх першокласників


Тест для батьків майбутніх першокласників

(за матеріалами сайту znayshov.com )

ГОТУЄМО ДИТИНУ ДО ШКОЛИ:

      Сучасні завдання в цікавій та захоплюючій формі допоможуть батькам та вихователям дитячих садків підготувати дитину до навчання у школі

Висока самооцінка: чи погано це для дитини?

    ТАКІ ФРАЗИ, ЯК «МОЛОДЕЦЬ, ЩО ПОДІЛИВСЯ» АБО «ВІДМІННО ПРОЇХАВСЯ», РОЗКОТИСТОЮ ЛУНОЮ ЗВУЧАТЬ НА ДИТЯЧИХ МАЙДАНЧИКАХ. ТРЕНЕРИ ВИДАЮТЬ СТРІЧКУ КОЖНІЙ ДИТИНІ. ПІД РУБРИКОЮ «Я ОСОБЛИВИЙ!» ПУБЛІКУЮТЬСЯ СЕРІЇ КНИГ, ЗАПЕВНЯЮЧИ ЧИТАЧІВ, ЩО ЗДАТНІСТЬ ГРАТИ ІЗ ДРУЗЯМИ ТА СПІВАТИ ПІСНІ РОБИТЬ ЇХ ПО-СПРАВЖНЬОМУ НЕПОВТОРНИМИ. НАМ СКАЗАЛИ, ЩО КЛЮЧ ДО ЩАСТЯ Й УСПІХУ ДИТИНИ – ЦЕ ВИСОКА САМООЦІНКА, І МИ ХВАЛИЛИ Й ЗАХИЩАЛИ СВОЇХ ДІТЕЙ ВЕСЬ ЦЕЙ ЧАС. АЛЕ ЧИ НЕ ЗДАЄТЬСЯ ВАМ, ЩО ПІДВИЩЕННЯ САМООЦІНКИ ЗАЙШЛО ЗАНАДТО ДАЛЕКО?
               БАГАТО ЕКСПЕРТІВ СТВЕРДЖУЮТЬ, ЩО, ЗАМІСТЬ ТОГО ЩОБ ВИХОВУВАТИ ЗДОРОВИХ ВІДМІННИКІВ, МИ РОСТИМО ПОКОЛІННЯ САМОЗАКОХАНИХ НАРЦИСІВ. «НАШЕ СТАРЕ РОЗУМІННЯ САМООЦІНКИ, БЛИЗЬКЕ ДО ІСТОРИЧНОГО ПЕРІОДУ КРОВОПУСКАНЬ ТА АЛХІМІЇ, УЖЕ ЗБЛЯКЛО, ТЕПЕР БАТЬКАМ НАЛЕЖИТЬ ВИКИНУТИ ВСІ КОНЦЕПТУАЛЬНО ЗАСТАРІЛІ Й НЕПОТРІБНІ РЕЧІ», – КАЖЕ ААРОН КУПЕР, ДОКТОР ФІЛОСОФІЇ, СПІВАВТОР КНИГИ «Я ПРОСТО ХОЧУ, ЩОБ МОЇ ДІТИ БУЛИ ЩАСЛИВИМИ».
                 ДОКИ ЕКСПЕРТИ В УСЬОМУ ЗВИНУВАЧУВАЛИ НИЗЬКУ САМООЦІНКУ – ВІД ПОГАНИХ ОЦІНОК ДО ЗЛОЧИННОЇ ПОВЕДІНКИ, РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПОКАЗАЛИ, ЩО НАБАГАТО ЧАСТІШЕ ВСЬОМУ ВИНОЮ Є САМЕ ЗАВИЩЕНА САМООЦІНКА. СТАТТЯ «ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ САМООЦІНКИ» РОЯ БАУМЕЙСТЕРА, ПРОФЕСОРА СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ З УНІВЕРСИТЕТУ ШТАТУ ФЛОРИДА, ПРОБУДИЛА ВЕЛИЧЕЗНИЙ ІНТЕРЕС ДО ВИКЛАДЕНОГО В НІЙ ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ЗЛОЧИНЦІ Й НАРКОМАНИ НАСПРАВДІ МАЮТЬ БІЛЬШ ВИСОКУ САМООЦІНКУ, НІЖ СЕРЕДНІЙ ПОКАЗНИК У НАСЕЛЕННЯ В ЦІЛОМУ. ДОКТОРИ ФІЛОСОФІЇ МАРТІН СЕЛІГМАН ТА ЕРВІН ШТРАУБ ВИЯВИЛИ, ЩО СУЧАСНА ЗВИЧКА ПОСТІЙНО ХВАЛИТИ ДІТЕЙ РОБИТЬ ЇХ ЦИНІЧНИМИ ТА НЕВМОТИВОВАНИМИ. ТАКОЖ І ШАНОВНИЙ ЕКСПЕРТ У ПИТАННЯХ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ Т. БАРРІ БРАЗЕЛТОН, ДОКТОР МЕДИЦИНИ, НАПИСАВ НЕДАВНО В «THE NEW YORK TIMES», ЩО СЛОВО «САМООЦІНКА» УТРАТИЛО СВІЙ СЕНС.
                  АЛЕ БАТЬКИ ХОЧУТЬ УСЬОГО ЛИШЕ, ЩОБ ЇХНІ ДІТИ МАЛИ ПОЗИТИВНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО САМИХ СЕБЕ. І ХОЧА ВИСМІЮВАТИ ЕКСЦЕСИ ПЕРЕВИЩЕННЯ САМООЦІНКИ ДОСИТЬ ЛЕГКО, ПРОЙТИ ПО ТОНКІЙ ЛІНІЇ МІЖ ФОРМУВАННЯМ ПОВАГИ ДО СЕБЕ (ПОЧУТТЯМ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ) Й ЕГОЦЕНТРИЗМОМ – У РЕАЛЬНОСТІ СКЛАДНО. НИЖЧЕ ПРЕДСТАВЛЕНІ ДЕЯКІ ПОРАДИ ПРО ПОШУК ВІРНОГО БАЛАНСУ.
          ПРИБЕРЕЖІТЬ ПОХВАЛУ ДЛЯ РЕАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ. ДІТИ РОЗПІЗНАЮТЬ ПОРОЖНІ СЛОВА, КОЛИ НАСТАНЕ ЧАС ІТИ В УНІВЕРСИТЕТ І РОЗВИВАТИСЬ НА НОВОМУ РІВНІ, ЇМ НЕОБХІДНО БУДЕ ПРОБУДИТИ В СОБІ ВНУТРІШНЮ МОТИВАЦІЮ, НЕ ЧЕКАЮЧИ ПРИ ЦЬОМУ ПОСТІЙНОГО ЗВОРОТНОГО ЗВ'ЯЗКУ. «ОДНОМАНІТНА ДІЄТА, ЩО СКЛАДАЄТЬСЯ З НАДУМАНОЇ ПОХВАЛИ, ПЕРЕТВОРЮЄ НАС НА НАРКОМАНІВ ПОХВАЛИ», – КАЖЕ КУПЕР.
           КИНЬТЕ ВИКЛИК СВОЇМ ДІТЯМ, ЦЕ СПРИЯТИМЕ ЇХ РОЗВИТКУ ТА ПРАГНЕННЮ ДО КРАЩОГО, АЛЕ ПРИ ЦЬОМУ ЗАЛИШТЕ МІСЦЕ ДЛЯ УСПІХУ. ЯКЩО ДІТИ НЕ ПРОЙДУТЬ ЗАГАРТУВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ТАКИХ ВИПРОБУВАНЬ, ВОНИ НІКОЛИ НЕ ВІДЧУЮТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ Й ГОРДОСТІ. І ЯКЩО ТРУДНОЩІ ВИДАДУТЬСЯ ЇМ НЕПЕРЕБОРНИМИ, ВОНИ ЗДАДУТЬСЯ.
           ДОЗВОЛЬТЕ ЇМ ІНОДІ ЗАЗНАВАТИ НЕВДАЧІ. БАТЬКАМ ВАЖКО БАЧИТИ, ЯК ЇХНІ ДІТИ ПАДАЮТЬ, АЛЕ СТІЙКІСТЬ ЦЕ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВА РИСА ХАРАКТЕРУ, ЯКОЇ МОЖНА НАВЧИТИСЬ. «ДІТИ СТРАЖДАЮТЬ, ЯКЩО ЗАРАДИ РОЗВИТКУ ЇХ САМООЦІНКИ МИ ЗАХИЩАЄМО ЇХ ВІД ЖИТТЯ, ВІД ЙОГО РЕАЛЬНОГО УСТРОЮ – АДЖЕ МИ НЕ ЗАВЖДИ ВИГРАЄМО, НЕ ЗАВЖДИ СТАЄМО КРАЩИМИ В УСЬОМУ», – КАЖЕ КУПЕР.
            ДАЙТЕ ДИТИНІ ЗРОЗУМІТИ, ЩО ДОКИ ВИ ПЕРЕБУВАЄТЕ В ОЧІКУВАННІ ВІД НЕЇ ПЕВНОЇ ПОВЕДІНКИ, ВИ ЛЮБИТЕ І ПРИЙМАЄТЕ ЇЇ БЕЗЗАСТЕРЕЖНО.
    ІСТИННЕ ПОЧУТТЯ ВЛАСНОЇ ГІДНОСТІ, ІСТИННА САМООЦІНКА ФОРМУЮТЬСЯ НЕ В ПОСТІЙНОМУ ПОТОЦІ КОМПЛІМЕНТІВ ТА ОПЛЕСКІВ, ВОНИ РОЗВИВАЮТЬСЯ У ПРОЦЕСІ ПІЗНАННЯ ВЛАСНИХ ОБМЕЖЕНЬ І РІВНЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ, КОЛИ ДІТИ НАМАГАЮТЬСЯ ВИКОРИСТАТИ ШИРОКІ МОЖЛИВОСТІ, ЩОБ ВИПРОБУВАТИ САМИХ СЕБЕ, Й ВІДЧУВАЮТЬ БЕЗПЕКУ ВІД ТОГО, ЩО ЗНАЮТЬ, ЩО ЇХ ЛЮБЛЯТЬ, НЕ ДИВЛЯЧИСЬ НА ЗРОБЛЕНІ ПОМИЛКИ. УПЕВНЕНІ ДІТИ НЕ ЧЕКАЮТЬ, ЩО СВІТ БУДЕ ОБЕРТАТИСЬ НАВКОЛО НИХ, ОСКІЛЬКИ НАВІТЬ ЗІРКИ Є ЧАСТИНОЮ СУЗІР'ЇВ. УСІ МИ ВІДЧУВАЄМО ВНУТРІШНІЙ КОМФОРТ ВІД УСВІДОМЛЕННЯ СПІЛЬНОСТІ ТА ПРИЧЕТНОСТІ ДО ЧОГОСЬ.


    ТЕСТ  "ДОБРА МАТИ... ДОБРИЙ БАТЬКО... " 

    ВАРІАНТИ ВІДПОВІДЕЙ: "ТАК", "НІ", "НЕ ЗНАЮ".1. НА ДЕЯКІ ВЧИНКИ ДИТИНИ ВИ ЧАСТО РЕАГУЄТЕ "ВИБУХОМ", А ПОТІМ ШКОДУЄТЕ ПРО ЦЕ?
    2. ДЕКОЛИ ВИ ВДАЄТЕСЯ ПО ДОПОМОГУ АБО ПОРАД ІНШИХ ОСІБ, КОЛИ НЕ ЗНАЄТЕ, ЯК РЕАГУВАТИ НА ПОВЕДІНКУ ВАШОЇ ДИТИНИ?
    3. ВАША ІНТУЇЦІЯ І ДОСВІД – КРАЩІ ПОРАДНИКИ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ.
    4. ДЕКОЛИ ВАМ ТРАПЛЯЄТЬСЯ ДОВІРЯТИ ДИТИНІ СЕКРЕТ, ЯКИЙ НІКОМУ ІНШОМУ НЕ РОЗКАЗАЛИ Б.
    5. ВАС ОБРАЖАЄ НЕГАТИВНА ДУМКА ІНШИХ ЛЮДЕЙ ПРО ВАШУ ДИТИНУ?
    6. ВАМ ТРАПЛЯЛОСЯ ПРОСИТИ У ДИТИНИ ВИБАЧЕННЯ ЗА СВОЮ ПОВЕДІНКУ?
    7. ЧИ ВВАЖАЄТЕ ВИ, ЩО ДИТИНА НЕ ПОВИННА МАТИ СЕКРЕТІВ ВІД СВОЇХ БАТЬКІВ?
    8. ПОМІЧАЄТЕ ВИ МІЖ СВОЇМ ХАРАКТЕРОМ І ХАРАКТЕРОМ ДИТИНИ РІЗНИЦЮ, ЯКА ІНОДІ ПРИЄМНО ДИВУЄ ВАС?
    9. ВИ НАДТО СИЛЬНО ПЕРЕЖИВАЄТЕ НЕПРИЄМНОСТІ АБО НЕВДАЧІ ВАШОЇ ДИТИНИ.
    10. ЧИ МОЖЕТЕ УТРИМАТИСЯ ВІД КУПІВЛІ ЦІКАВОЇ ІГРАШКИ ДЛЯ ДИТИНИ (НАВІТЬ, ЯКЩО МАЄТЕ ГРОШІ) ТОМУ, ЩО ЗНАЄТЕ: ВДОМА ЇХ Є БАГАТО?
    11. ВИ ЗНАЄТЕ, ЩО ДО ПЕВНОГО ВІКУ КРАЩИЙ ВИХОВНИЙ АРГУМЕНТ ДЛЯ ДИТИНИ — ФІЗИЧНЕ ПОКАРАННЯ (ПАСОК).
    12. ВАША ДИТИНА САМЕ ТАКА, ПРО ЯКУ ВИ МРІЄТЕ.
    13. ВАША ДИТИНА ЗАВДАЄ ВАМ БІЛЬШЕ ТУРБОТ, АНІЖ РАДОЩІВ.
    14. ЧИ ЗДАЄТЬСЯ ВАМ, ЩО ВАША ДИТИНА НАВЧАЄ ВАС ПО-НОВОМУ ДУМАТИ, ПОВОДИТИСЯ?
    15. ЧИ БУВАЮТЬ У ВАС ПРИКРОЩІ З ВАШОЮ ДИТИНОЮ?

    ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ: ЗА КОЖНУ ВІДПОВІДЬ "ТАК" НА ЗАПИТАННЯ 2,4, 6, 8, 10, 12,14 І ЗА КОЖНУ ВІДПОВІДЬ "НІ" НА ЗАПИТАННЯ 1, З, 5, 7, 9, 11, 13 І 15 НАРАХУЙТЕ СОБІ ПО 10 БАЛІВ, ЗА КОЖНУ ВІДПОВІДЬ "НЕ ЗНАЮ" НА БУДЬ-ЯКЕ ЗАПИТАННЯ — ПО 5 БАЛІВ. ПІДРАХУЙТЕ ЗАГАЛЬНУ СУМУ.

    100-150 БАЛІВ. У ВАС ВЕЛИКІ ЗДІБНОСТІ ДО ПРАВИЛЬНОГО РОЗУМІННЯ СВОЄЇ ДИТИНИ. ВАШІ СУДЖЕННЯ І ПОГЛЯДИ — ДОБРІ СОЮЗНИКИ У РОЗВ'ЯЗАННІ РІЗНИХ ВИХОВНИХ ПРОБЛЕМ. ЯКЩО Й НА ПРАКТИЦІ ВАША ПОВЕДІНКА ВІДКРИТА, СПОВНЕНА ТЕРПЛЯЧОСТІ, ВАС МОЖНА ВИЗНАТИ ЗА ПРИКЛАД ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ. ДО ІДЕАЛУ ВАМ НЕ ВИСТАЧАЄ ОДНОГО НЕВЕЛИЧКОГО КРОКУ. НИМ МОЖЕ СТАТИ ДУМКА ВАШОЇ ДИТИНИ. РИЗИКНІТЬ, СПРОБУЙТЕ ЇЇ З'ЯСУВАТИ.

    50-99 БАЛІВ. ВИ — НА ПРАВИЛЬНОМУ ШЛЯХУ ДО КРАЩОГО РОЗУМІННЯ ВЛАСНОЇ ДИТИНИ. СВОЇ ТИМЧАСОВІ ТРУДНОЩІ АБО ПРОБЛЕМИ З ДИТИНОЮ ВИ МАЄТЕ РОЗВ'ЯЗАТИ, ПОЧИНАЮЧИ З СЕБЕ. І НЕ НАМАГАЙТЕСЯ ВИПРАВДОВУВАТИСЯ БРАКОМ ЧАСУ АБО ХАРАКТЕРОМ ВАШОЇ ДИТИНИ. Є КІЛЬКА ПРОБЛЕМ, НА ЯКІ ВИ МАЄТЕ РЕАЛЬНИЙ ВПЛИВ, А ТОМУ СПРОБУЙТЕ ЦЕ ВИКОРИСТАТИ. НЕ ЗАБУВАЙТЕ, ЩО РОЗУМІТИ — НЕ ЗАВЖДИ ПРИЙМАТИ. НЕ ЛИШЕ ДИТИНУ, А Й ВЛАСНУ ОСОБИСТІСТЬ.

    0-49  БАЛІВ. ЗДАЄТЬСЯ, МОЖНА БІЛЬШЕ СПІВЧУВАТИ ВАШІЙ ДИТИНІ, АНІЖ ВАМ, ОСКІЛЬКИ ЇЇ МАТИ НЕ СТАЛА ДРУГОМ І ПРОВІДНИКОМ НА ВАЖКОМУ ШЛЯХУ ЗДОБУТТЯ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ. АЛЕ ЩЕ НЕ ВСЕ ВТРАЧЕНО. ЯКЩО ВИ Й СПРАВДІ ХОЧЕТЕ ЩОСЬ ЗРОБИТИ ДЛЯ СВОЄЇ ДИТИНИ, СПРОБУЙТЕ ІНАКШЕ. МОЖЛИВО, ВИ ЗНАЙДЕТЕ КОГОСЬ, ХТО ВАМ У ЦЬОМУ ДОПОМОЖЕ СВОЄЧАСНИМИ ПОРАДАМИ. ЦЕ НЕЛЕГКО, ЗАТЕ У МАЙБУТНЬОМУ ОБЕРНЕТЬСЯ ВДЯЧНІСТЮ І ЩАСЛИВИМ ЖИТТЯМ ВАШОЇ ДИТИНИ.

    ЯК РОЗВИНУТИ САМОСТІЙНІСТЬ У ДІТЕЙ

    • ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
                                                                «ЛЮДИНА НЕ МОЖЕ БУТИ ВІЛЬНОЮ,
                                                                 ЯКЩО ВОНА НЕ САМОСТІЙНА».
                                                                                           М.МОНТЕССОРІ
      1.ВИЗНАЙТЕ ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ І ЇЇ НЕДОТОРКАННІСТЬ.
      2.СПРИЯЙТЕ ФОРМУВАННЮ АДЕКВАТНОЇ САМООЦІНКИ. ЛЮДИНА З НИЗЬКОЮ САМООЦІНКОЮ ПОСТІЙНО ЗАЛЕЖНА ВІД ЧУЖОЇ ДУМКИ. ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ ДИТИНИ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД  ОЦІНЮВАННЯ ЇЇ БАТЬКАМИ, ТОМУ ЩО В ЦЬОМУ ВІЦІ ДИТИНА ЩЕ НЕ ВМІЄ ОЦІНИТИ СЕБЕ САМА.
      3.ЗАЛУЧАЙТЕ ДО РЕАЛЬНИХ СПРАВ СІМ'Ї. МОЖНА ПРОВОДИТИ МІНІ-НАРАДИ ЗА УЧАСТЮ ВСІХ ЧЛЕНІВ РОДИНИ, СПІЛЬНО ПЛАНУВАТИ СІМЕЙНІ СПРАВИ.
      4.РОЗВИВАЙТЕ СИЛУ ВОЛІ ДИТИНИ. НАВЧАЙТЕ СМІЛИВОСТІ, ВИТРИВАЛОСТІ, ТЕРПЛЯЧОСТІ, ДОКЛАДАТИ ЗУСИЛЬ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ.
      5.НАВЧАЙТЕ ПЛАНУВАТИ. СКЛАДАЙТЕ ПЛАН ДІЙ. ВЕЛИКУ І СКЛАДНУ СПРАВУ ВЧІТЬ РОЗБИВАТИ НА РЯД КОНКРЕТНИХ ДІЙ.
      6.ПРИВЧАЙТЕ ДО ПРАЦІ ЯКОМОГА РАНІШЕ. ДИТИНА МАЄ ЗНАТИ СВОЇ ДОМАШНІ ОБОВ'ЯЗКИ, ВМІТИ ВИКОНУВАТИ ДОРУЧЕННЯ.
      7.ВЧІТЬ СПІЛКУВАННЯ З ІНШИМИ ДІТЬМИ, ДОРОСЛИМИ ЛЮДЬМИ. ПРИ ЦЬОМУ ПАМ’ЯТАЙТЕ – МОДЕЛЬ БАТЬКІВСЬКОЇ ПОВЕДІНКИ СПРИЙМАЄТЬСЯ ДИТИНОЮ ЯК ЗРАЗОК ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ.
      8.ФОРМУЙТЕ МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ: ДОБРОТУ, ПОРЯДНІСТЬ, СПІВЧУТТЯ, ВЗАЄМОДОПОМОГУ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

    •  ЯК ОЦІНЮВАТИ ШКІЛЬНІ УСПІХИ 

    • СВОЇХ ДІТЕЙ 
       

     Поради спеціалістів

    Правило 1. : заспокойтесь. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.

    Правило 2. Не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.

    Правило 3. Безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі.

    Правило 4. : не бийте лежачого. Двійка, а для когось і сімка – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.

    Правило 5. : щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.

    Правило 6. : вибирайте найголовніше, порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.

    Правило 7. : головне : хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.

    Правило 8. – найважче : оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та неуспіхами сусідського Івана.

    Правило 9. : не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.

    Правило 10 : виділіть у морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, укорінюватися дитяча віра в себе і в успіх своїх навчальних зусиль.

    Фрази для виховання щасливої дитини
    Часто можна почути, як батьки кажуть своїм дітям: «Повір мені. Я знаю, що для тебе краще». Або радять: «Постав все з голови на ноги», а іноді і «Тримай себе в руках». Що значить «тримати себе в руках»? Діти сприймають усе буквально, такі слова навряд чи зможуть їх заспокоїти, вони лише змусять їх міцніше вхопитись за стілець.


    Найефективніший спосіб розмовляти з дитиною – використовувати прості формулювання, які дають зрозуміти, що ви цінуєте її почуття, але разом з тим наполягаєте на дотриманні встановлених правил. Не підривайте свій авторитет, не додавайте в кінці кожного речення із проханням або вимогою такі застереження, як «домовились?». Якщо ви даєте дитині можливість сказати «ні», вона може скористатися своїм правом, і буде здаватись, що ви не в повній мірі зацікавлені в тому, про що кажете.
    У даній статті пропонуються кращі фрази для мам, які враховують багато важливих нюансів, їх треба частіше повторювати своїм дітям, щоб вони виросли щасливими й самостійнимилюдьми.
    1. «Мені треба подумати про це»
    Мами часто страждають від того, що миттєво реагують на подію. Багато з них уважають, що повинні міркувати й схоплювати все на льоту, блискавично придумувати відповіді й неодмінно досягати консенсусу зі своєю чотирирічною дитиною. Якщо ви поспішаєте висловити перше, що спадає на думку, це може призвести до розчарування та змусити пошкодувати про сказане як вас, так і вашу дитину. Але якщо ви говорите: «Мені треба подумати», це додає вам авторитету, дає час на роздуми, а також знайомить дитину з думкою про те, що люди взагалі-то думають і зважують усі «за» і «проти», перш ніж відповісти.
    Також така фраза сприятиме формуванню в дитини відповідної звички. Якщо ваша дитина часто чує, як ви кажете «Я збираюсь це обміркувати», вона навчиться не поспішати приймати власні рішення, що принесе їй користь у довгостроковій перспективі. Коли дитина досягне віку середніх класів, вона настільки звикне думати, перш ніж щось сказати, що, швидше за все, скаже своїм друзям: «Я збираюсь подумати над цим питанням», перш ніж візьме участь у необачному, незаконному або просто безглуздому занятті.
    2. «Що ти відчуваєш із цього приводу?»
    Останнім часом дуже багато йдеться про те, що батьки купають своїх дітей у надмірній кількості похвал: «Ти поїв? Який молодець!»,«Оце так! Ти сам зав'язав шнурки!». Замість такого надмірного ентузіазму, коли діти роблять щось гідне похвали, фахівці пропонують поставити їм таке запитання: «Що ти відчуваєш із цього приводу?». Навіть з урахуванням того, що воно має трохи пасивно-агресивний характер (діти знають, коли ви намагаєтеся примусити їх казати те, що самі хочете почути), така реакція дає вам можливість утриматись від похвали й допомагає дитині усвідомити почуття задоволення, а не думати лише про кінцевий результат.
    Це питання також ефективне і в менш приємних ситуаціях. Наприклад, ваша дитина два дні поспіль забуває свій шкільний рюкзак, а ви докладаєте неймовірних зусиль, щоби приховати свою досаду, питаєте її про почуття із цього приводу. Вона відповідає: «Я відчуваю роздратування та злість». Ваше запитання примусило її зупинитись і замислитись над тим, наскільки вона роздратована; імовірно, вона ніколи б цього не зробила, якби ви не спитали її про це. Наступного ранку перед виходом у школу ваша дитина, швидше за все, скаже вам: «Сьогодні я свій рюкзак не забув».
    3. «Нічого собі, оце так»
    Використовуйте цю фразу, коли дитина ставить перед вами проблему або зробила якусь шкоду і знає, що це призведе її до неприємностей (наприклад, перекинула пакет молока після того, як ви попросили відсунути його від краю столу). Просте «Нічого собі» дозволяє їй зрозуміти, що ви усвідомлюєте, що сталось, але не поспішаєте з відповіддю. Це дасть вам час, щоб оцінити ситуацію в перспективі та з'ясувати, як можна з нею впоратися. Ця батьківська реакція дисонує з усією нашою культурою миттєвих, поспішних відповідей. Додаткова користь при цьому полягає в такому: ви можете використовувати таку реакцію довгі роки, а коли дитина стане підлітком, поміняти «нічого собі» на «оце так» чи щось подібне.
    4. «Давай шукати в цьому позитивні моменти»
    Дощовий день... Кинутий шедевр з конструктора, частини якого валяються по всій підлозі. Або найбільший жах із жахів: візит друга скасували. Такі ситуації пригнічують дитину. Секрет, який допоможе малюку впоратися із прикрістю, полягає в тому, що не треба поспішати рятувати його від поганого настрою. Замість цього допоможіть йому потренуватись справлятись із ситуацією у стані розчарування та фрустрації. Звісно, не так просто вислуховувати слізні голосіння дитини про те, що вона ніколи в житті більше не буде ні з ким грати.
    Але, після того як вона вдосталь наплачеться, сядьте поруч з нею та скажіть: «Давай знайдемо позитивну сторону в ситуації, що склалась». Будьте готові до деяких труднощів; урешті-решт, важко побачити позитивне в тому, що дитині нема з ким грати. Усе ж проявіть наполегливість і попросіть її знайти позитив, незважаючи ні на що, і визначити, що можна зробити в цьому становищі всупереч жалю (хоча Сашко й не прийде, ми все одно можемо спекти пиріг). Так ви навчите дитину адаптуватись та управляти ситуацією, яка склалась у поточний момент.
    5. «Прислухайся до свого організму»
    Багато мам знають організм дитини краще, ніж свій власний. Ми знаємо, скільки дитина спала, коли востаннє їла, ходила в туалет – навіть коли їй вісім років, а не вісім місяців. Та якщо ви постійно контролюєте фізичні потреби вашої дитини, вона вирішить, що їй не обов'язково робити це самій і не треба вчитись контролювати себе в цілому. Коли дитина каже: «У мене болить живіт», не поспішайте ділитися своїми висновками-коментарями (такими, як: «Ще б пак, адже ти не ходив у туалет/не їв/останні 48 годин не їв нічого, крім бутербродів з маслом»), краще допоможіть дитині визначити ймовірні причини такого болю. Зрештою, коли вона навчиться звертати увагу на власний організм, то зможе відрізняти «метеликів у своєму животі» від голодного болю. Або зрозуміє, що не може заснути, бо думки все ще снують у її голові.
    Коли ваша дитина навчиться визначати, що відбувається з її організмом, вона зможе реагувати відповідним чином: буде знати, коли треба припиняти грати, вставати та йти в туалет або визначати, коли з'їденої кількості їжі буде достатньо для насичення. До того ж, коли дитина прийде до вас і скаже, що не може заснути, вона, принаймні, зможе розповісти вам про те, чому це відбувається.
    6. «Зроби глибокий вдих, перепочинь»
    Усім нам час від часу необхідно уповільнити темп, але у прагненні встигнути на автобус, на прийом до лікаря, на тренування й т. п. легко забути, як це робиться. Коли ви кажете дитині «перепочинь», то зупиняєте її відчуття екстреності, яке відчувають більшість дітей під час зміни видів діяльності, до того ж ви нагадуєте самим собі, що варто перепочити. Це все одно, якби ви вдягли кисневу маску спочатку на себе, а потім на вашу дитину.
    Діти відображають наш настрій, і якщо ви здатні зупинятись і робити перепочинок, то й дитина навчиться знижувати темп та управляти стресовими ситуаціями. Так перезавантажується загальна атмосфера дня, і ви обоє отримуєте можливість відчути себе у згоді із самими собою – і, можливо, навіть посміятись над тим, що не можете відшукати другий черевик. Кращий спосіб досягти заспокійливого ефекту від ваших слів – нахилитись до рівня очей вашої дитини, взяти її за руку та зробити кілька глибоких вдихів. Коли ви закінчите, то обоє відчуєте себе більш розсудливими й узгодженими, і вам буде значно легше відшукати другий черевик.
    7. «Ти хочеш переглянути свою поведінку?»
    Коли ваша дитина відмовляється їсти корисні продукти, не хоче ділитись іграшками із приятелем або ниє, щоб ви негайно відвели її в парк, запитання «Ти хочеш переглянути свою поведінку?» – хороший спосіб делікатно нагадати їй про те, якої поведінки ви від неї очікуєте. Ефективність цього запитання полягає в тому, що ви даєте зрозуміти, що поведінка дитини неприйнятна, не ображаючи й не лаючи її при цьому. Це запитання однаково дієве, і коли ви знаходитесь удома, і коли стоїте в черзі, бо воно доброзичливе й не лякає дитину.
    Можна перефразувати його так: «Давай переглянемо твою поведінку», і тоді ця фраза буде ще більш ефективною, тому що вона не підлягає обговоренню. Ви зараз разом маєте намір переграти момент, і дитина не може відповісти «ні». Крім того, ця фраза допомагає їй уникнути незручного становища і робить вас однією командою. Коли дитина відчує, що ви її союзник, вона охочіше піде на співпрацю з вами.
    8. «Це чудова ідея»
    Підтримуйте великі й маленькі ідеї вашої дитини, це допоможе їй усе зрозуміти й повірити в те, що вона може ефективно вирішувати свої проблеми. Якщо ваш дворічний малюк розмірковує над тим, що він хоче вдягти, або шестирічна дитина обдумує, як вона хоче провести вечір, або ж восьмирічний син обговорює з вами історію, яку збирається написати, відповідайте йому: «Це чудова ідея». Дитина зрозуміє, що те, що вона придумала дійсно цінне, а вона має здатність цікаво мислити й аналізувати ситуацію в цілому.
    Приклади висловлювань
    Якщо ви втомились від того, що вас ігнорують, або сперечаєтесь з дитиною через найменшу дрібницю, ось кілька ефективних формулювань.
    Десять простих та ефективних способів сказати «ні»:
    ·         «Ні».
    ·         «Усе-таки...», «Як би там не було...».
    ·         «Незалежно...», «Як не крути, але...».
    ·         «Це не обговорюється».
    ·         «Ні, і крапка».
    ·         «Я не готовий (а) до цього».
    ·         «Я ще трохи подумав (ла) і збираюся сказати ні».
    ·         «Я пригадую, що відповів (ла) на це відмовою».
    ·         «Я не збираюсь змінювати свою думку про це».
    ·         «No, nein, нет» (або іншою мовою за вашим вибором).
    ​Десять веселих і надихаючих способів сказати «так»:
    ·         «Так!».
    ·         «Звісно».
    ·         «Цілком правильно».
    ·         «Чудово!».
    ·         «Звісно! Ми можемо/будемо/повинні».
    ·         «Я з радістю тобі допоможу».
    ·         «Це звучить цікаво».
    ·         «Я був (ла) би щасливий (а)».
    ·         «Безумовно».  «Із задоволенням».




                                                  

    ПРОПИСИ  ДЛЯ ТРЕНУВАННЯ ПАЛЬЧИКІВ. 

     Можна завантажити і роздрукувати.
    Шановні батьки. Дані прописи призначені для розвитку дрібної моторики рук малюка,
     координації рухів руки, розвитку просторового орієнтування в лініях аркуша, для формування графічних навичок  у дошкільників.
                                                             









    Ведення зошитів (пам'ятка)

    Загальні: 
    Зошити повинні бути обгорнуті.
    Усі записи ведуться чисто та охайно.
    Писати акуратно і розбірливо.
    Записувати дату виконання роботи   (число та місяць ).

    Зазначати номер вправи або вид роботи, що виконується.
    Дописувати зошити до кінця.

                                                          Математика

    Усі записи роблять ручкою, а креслення – олівцем.
    Усі виправлення роблять ручкою.
    Кожну цифру, знак і літеру записують в окремій клітинці.
    Відстань між класною та домашньою роботою 4 клітинки.
    Відстань між стовпчиками виразів 4 клітинки.
    Відстань між записами роботи 1 клітинка.
    Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.
    Запис дати і виду роботи розміщують посередині робочого рядка

    8 листопада
    Класна робота
    Задача 231

                                                         

                                                        Українська мова

    Між класною та домашньою роботою пропускають 1 рядок.
    Запис дати і виду роботи розміщують посередині робочого рядка
    8 листопада
    Домашня робота
    Вправа 23
    Дотримуйтеся однакових інтервалів між словами.
    Дописуйте рядок до кінця .
    Не виходьте за поля.
    Виправлення роблять ручкою.
    Літеру перекреслюють навкіс (справа наліво) і замість неї зверху пишуть потрібну літеру.
    Слово, словосполучення, речення слід закреслити тонкою горизонтальною лінією (в дужки НЕ БЕРЕМО).
    Класні та домашні роботи НЕ ПЕРЕПИСУЮТЬСЯ
    .


    Немає коментарів:

    Дописати коментар