12 червня - Всесвітній день боротьби з дитячою працею

         


    Всесвітній день боротьби з дитячою працею встановлений Міжнародною організацією праці (МОП), яка бореться з проявами експлуатації дітей на різних рівнях. Перші заходи присвячені цьому дню відбулися в 1997 році. Спочатку вони проводилися тільки в Осло та Амстердамі, але згодом привернули увагу всієї світової громадськості.

     Глобальні зусилля до ліквідації найгірших форм дитячої праці сьогодні докладають у багатьох країнах. Під егідою Міжнародної організації праці надається підтримка та допомога дітям, які стали жертвами незаконного використання їхньої праці.

    Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці  від 17.06.1999 № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», ратифікованою Законом України від 05.10.2000 № 2022-III, кожна держава має негайно вживати ефективних заходів щодо забезпечення в терміновому порядку заборони та ліквідації найгірших форм дитячої праці.

 Державний нагляд  за дотриманням законодавствапро працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю, зокрема, з питань використання праці неповнолітніх здійснює Державна служба України з питань праці.

  Для досягнення поставлених цілей в інтересах молодого покоління працівників потрібен узгоджений комплексний підхід до викорінення дитячої праці та популяризації культури безпеки і гігієни праці. За даними Міжнародної організації праці, у світі 541 мільйон молодих працівників віком 15– 24 років, зокрема 37 мільйонів дітей, працюють у шкідливих умовах. А це понад 15% робочої сили. Серед молоді рівень травматизму на роботі на 40% вищий, ніж серед працівників старше 24 років. В Україні працює майже кожен третій віком від 15 до 24 років, що становить понад 1 мільйон наших громадян. Ураховуючи, що в країні триває активна фаза всебічного реформування економіки, наше завдання – зберегти молоде покоління як безцінний потенціал для майбутнього становлення ефективної і сильної держави.

  Реформи освіти та охорони здоров’я, децентралізація влади, розв’язання економічних проблем мають забезпечити гідні умови праці для молодих працівників. Особливу роль у цьому процесі відведено школам і закладам вищої освіти – саме тут з дітьми і  молоддю мають проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу та навчання, спрямовані на формування культури охорони праці майбутніх працівників.

    Правове поле та умови виробництва повинні розвиватися насамперед з  урахуванням інтересів молоді, забезпечуючи захист від небезпек і збереження здоров’я майбутнього трудового потенціалу країни. В Україні інтереси молодих працівників до 18 років достатньою мірою захищені нормами законодавства (не дозволено прийом на роботу осіб до 16 років, установлено скорочений робочий тиждень, заборонено працювати вночі та в позаурочний час тощо). Але відповідного захисту потребує і молодь до 24 років, яка ще не має належних навичок та достатнього досвіду, не досягла фізичної і психологічної зрілості. Загалом недобросовісні роботодавці намагаються приховувати дитячу працю на власних підприємствах, адже це зобов’язує їх нести юридичну відповідальність за неповнолітніх. Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці від 17.06.1999 № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці», ратифікованої Україною (Закон від 05.10.2000 № 2022-III), кожна держава має терміново вживати відповідних заходів.

  За результатами державного нагляду, спрямованого на запобігання економічній експлуатації молоді, зокрема дітей, виконанню робіт, небезпечних для їхнього життя і здоров’я, установлено, що 65% перевірених підприємств, де використовують працю неповнолітніх, порушують права дітей. Найбільше дитячу працю використовують у сфері послуг (58%), промисловості (20%), сільському господарстві (22%). Причинами залучення дітей до роботи у зазначених галузях є низькі вимоги до якості робочої сили, значні потреби у використанні ручної праці, необізнаність дітей зі своїми правами (оплата праці, відпочинок тощо). Зазвичай молоді працівники не повідомляють про випадки порушення щодо них законодавства про працю та охорону праці, оскільки не бачать альтернативи і тому зацікавлені у збереженні своїх робочих місць. Отже, потрібно діяти на випередження – за активної участі представників профспілок і громадськості проводити серед молоді та роботодавців інформаційно-консультативну та навчальну роботу щодо підвищення правової обізнаності.