Слово до батьків.

Звернення до батьків першокласників

Шановнi батьки!

Ви вiддаєте в мої руки сердечка своїх дiтей. Разом з цим ви покладаєте на мене свої надiї, сподiвання. І всi неодмінно хочете, щоб дитина з перших днiв шкiльного життя стала розумною, вміючою писати, читати, рахувати. Але варто пам’ятати, що не кожна дитина може одразу успiшно навчатися, та й це не та основна цiкавiсть, заради якої живе людина.

Дитина — Божа iскорка, яка прийшовши в цей свiт, несе свою велику місiю, має свiй шлях, свої думки. Тому перед нами стоїть особливе завдання – розвиток і збагачення духовного світу кожної дитини. Це можливо через виховання серця дитини: любов до людей, повага, толерантнiстъ, прояв співчуття і вміння радіти за інших.

Вiрте в безмежнiсть вашої дитини i допоможiть їй повiрити в свої сили. Це допоможе дитині долати труднощi!

Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний.

Хтось починає ранiше за інших ходити, але потiм довго не говорить; хтось, навпаки, не вмiє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкiльного вiку дiти мають різний багаж досвiду, знань, умiнь, навичок, звичок. Безсумнiвно, що згодом кожна з них навчиться читати й рахувати, стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливо, щоб дитина мала здатність до навчання. Саме вiд готовностi залежить адаптацiя малюка до шкiльного життя, оволодiння ним навчальною дiяльнiстю, врештi-решт, формування особистості.

Часто ви вважаєте основними показниками готовностi до школи знайомство дитини з лiтерами, уміння читати, рахувати, знання вiршiв та пiсень. Однак не тiльки це впливає на успiшнiсть навчання.

Важливим етапом підготовки дитини до школи є розвиток дрiбної моторики кистi руки. Дiти, в яких рука не готова до письма, швидко втомлюються, втрачають бажання писати, вчитися.

Велике значення в пiдготовцi дитини до навчання вiдiграє її здоров’я. Робiть все вiд вас можливе, щоб дитина була здоровою, ситою, загартованою.

Школа i сiм’я. Це один довгий ланцюжок, який здатен побороти всi труднощi. Без вашої допомоги я не в силi буду донести до сердець і розуму все те, що ви хочете бачити у своїх дiтях. Давайте будемо толерантними, взаємоввiчливими, доброзичливими, терплячими, небайдужими до своїх дiтей.

Промине чотири роки, й тодi можна буде з гордістю сказати про результат нашої з вами спiвпрацi, про всi перемоги, здобутки, знання й уміння, яких набули нашi дiти.

Не забувайте:

Школа - Майстерня Людяностi;

Школа - Майстерня Гуманностi;

Школа — Спiвтовариство вчителя та учня

Школа - Храм!

 З повагою ваша вчителька Вікторія Василівна